Висновки

Застосування економіко-математичних методів і моделей у процесі стратегічного планування розвитку енергетики дозволяє проводити якісний та кількісній аналіз поточних та перспективних галузевих заходів і політик.

Досягнення поставлених цілей в ЕСУ2035 багато в чому залежить від соціально-економічного розвитку України.

У ЕСУ2035 існує певна невизначеність щодо розвитку енергетичної системи в довгостроковому періоді до 2050 року, зокрема щодо розвитку атомної енергетики. У разі поступового та стабільного досягнення цілей ЕСУ2035 будівництво нового блоку (№3) на Хмельницькій АЕС для потреб України в 2025 році є недоцільним, тоді як до 2030-2035 рр. може стати економічно вигідним.

Навіть за сценарієм помірного зростання вітрової та сонячної енергетики (за даними НЕК «Укренерго», 2018 р.) загальна частка відновлюваних джерел енергії в 2035 р. може досягати 31%, що більше, ніж передбачено ЕСУ2035. Недостатнє використання потенціалу відновлюваних джерел енергії після 2035 року змусить використовувати більш дорогу теплову генерацію, що значно збільшить загальну вартість системи.

На сьогодні проблему зелено-вугільного парадоксу можна вирішити за допомогою сучасних технологій балансування та систем управління попитом, що дозволить прискорити та забезпечити стабільний розвиток відновлюваної енергетики.

Одночасне застосування цілей ЕСУ2035 та інших національних стратегій потребуватиме додаткових інвестицій. Однак, це матиме синергетичний ефект з точки зору підвищення ефективності у досягненні цілей та загального зниження вартості запланованих заходів. Результати моделювання показують, що є потенціал для вдосконалення процедур гармонізації галузевої політики та необхідності оновлення показників ЕСУ2035.

Для досягнення значно більш амбітних цілей щодо декарбонізації економіки (сценарій Низьковуглецевого суспільства) необхідно продовжити та розширити відповідні політики ЕСУ2035 після 2035 р. В іншому випадку послаблення або повна відмова від декарбонізації енергетичної системи може швидко нівелювати досягнення у сфері скорочення енергоємності економіки та скорочення викидів ПГ.